четвер, 1 серпня 2013 р.

ПРОЕКТИ, ЯКІ ОБ’ЄДНУЮТЬ І РОЗВИВАЮТЬ ЗАЦІКАВЛЕНИХ ПІДЛІТКІВ

На Львівщині завершилася Всеукраїнська літня школа робототехніки МАН

Ось і минули дванадцять незабутніх, яскравих, насичених цікавими подіями днів для учасників Всеукраїнської літньої школи робототехніки Малої академії наук України. Затишною домівкою на цей період для школярів став реколекційно-відпочинковий центр «Світлиця», розташований у мальовничій лісопарковій зоні смт Брюховичі неподалік Львова. За час, проведений у школі, учні з різних куточків країни здружилися, стали одне одному майже рідними.

Школа робототехніки, яка працює в рамках науково-освітнього проекту «Літо інтелекту» і проходить четвертий рік поспіль, зібрала цього літа 26 творчих, активних, розумних і креативних юнаків і дівчат віком 15–16 років. Цей проект відбувається вже вкотре саме завдяки спільним зусиллям Національного центру «Мала академія наук України» та Львівської обласної Малої академії наук учнівської молоді. Проведення такої школи спрямоване на ознайомлення з методами і методикою підготовки проектів з робототехніки.

Урочисте відкриття Всеукраїнської літньої школи відбулося 3 липня в головному корпусі Національного університету «Львівська політехніка». Директор Львівської обласної Малої академії наук учнівської молоді Іванна БОРОДЧУК зазначила, що до Львова прибули юні науковці з 20 областей України. Це переможці олімпіад з математики, фізики, інформатики, робототехніки та Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт.



Від Черкащини до школи запрошена учениця Кам'янського еколого-економічного ліцею Юлія Лисенко.

Гостей тепло привітав проректор з науково-педагогічної роботи Львівської політехніки, професор Дмитро ФЕДАСЮК: «Ми по-доброму заздримо вам. У свої шкільні роки я захоплювався складанням примітивних радіоприймачів, тоді ще й гадки не було про персональні комп’ютери, Інтернет. Вам творити науку майбутнього. Робототехніка – це галузь науки і техніки, яка динамічно розвивається».

Дмитро Васильович розповів, чим цікава Львівська політехніка і місто Львів для абітурієнтів з різних регіонів України, і запросив учасників літньої школи на навчання в ЛНУ. Після відкриття учні відвідали музей історії Національного університету «Львівська політехніка».

XXI століття – це століття автоматичних пристроїв, наділених штучним інтелектом, тому затребуваними та привабливими стають уміння взаємодіяти з інтелектуальними механізмами, створювати їх і керувати ними. Вивчення цієї прикладної науки відбувалося на основі робототехнічного комплексу LEGO Mindstorms NXT. Поєднання теорії з практикою – так будував свій навчальний курс із робототехніки методист технічної студії «Винахідник» Максим САВЧЕНКО, який бере участь у цій школі вже вдруге.

Вивчення робототехніки не може відбуватися без знання таких дисциплін, як математика, фізика, механіка, фотоніка, інформатика й електроніка. З радістю і задоволенням забезпечували цей процес справжні ентузіасти, фанати своєї справи – викладачі Національного університету «Львівська політехніка» та Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидати технічних наук, доценти, серед яких є і знані винахідники Василь ТАТАРИН, Роман КОЧАН, Сергій КЛЮЧКОВСЬКИЙ, Андрій ЮРЧИШИН та Ігор ЯЦИК.

На своїх заняттях викладачі зазвичай розглядали теми, які вивчають студенти в університетах і які апробовані для сприйняття школярами. Так, кандидат технічних наук, доцент кафедри спеціалізованих комп’ютерних систем Інституту комп’ютерних технологій НУ «Львівська політехніка» Роман КОЧАН зазначив, що зробив висновки з минулорічного досвіду стосовно викладання матеріалу для кращого його сприйняття:

– Нам вдалося розглянути всі заплановані мною теми і проблеми, з якими стикаються розробники обчислювальної техніки, робототехніки та намітити шляхи їх вирішення. Ці теми швидше ознайомчого характеру. Їх зазвичай вивчають студенти старших курсів Львівської політехніки. Я адаптував навчальний матеріал, за результатами минулого року дещо спростив його та обмежив у часі. Завдяки цьому учні жвавіше його сприймають; намагався проводити свої заняття у форматі діалогу. Виходили цікаві та конструктивні діалоги. Загалом усі навчальні курси були послідовно і логічно побудовані та доповнювали один одного. Це дає право говорити про правильний підхід щодо організації та проведення навчального процесу в літній школі.

Хочеться відмітити ще таку особливість: на запитання «Чи є серед Ваших студентів колишні учні МАН та чим вони відрізняються від інших?» викладачі школи, знайомі зі студентами-МАНівцями, одноголосно відповіли, що вони особливі і на порядок вищі за рівень рядового студента. Беззаперечно, що ці юнаки та дівчата мають великий потенціал, високу мотивацію і цілеспрямованість у досягненні поставленої мети. Одним словом, дається взнаки навчання в Малій академії – такими спільними думками ділилися професіонали.

Цікавим виявився той факт, що у далекому минулому асистент кафедри механіки, завідувач механічної лабораторії механіко-математичного факультету ЛНУ імені Івана Франка Андрій ЮРЧИШИН – колишній випускник Малої академії наук. Андрій Степанович у прагненні навчатись і реалізовуватись робить ставку на самоосвіту: «В мене таке бачення, що найкращі знання і навички людина може отримати завдяки самоосвіті. Бажання докопатися до істини, навчитися, усвідомити і зрозуміти є рушійною силою її навчання і розвитку. Наша функція викладачів, як наставників, – зорієнтувати, визначити завдання, спрямувати та підтримати».

Усі без винятку наставники школи достатньо високо оцінили інтелектуальний рівень цьогорічних учасників школи, відзначивши їх загальну ерудованість, зацікавленість, мотивацію, креативність, здатність вступити в дискусію і обстояти власну думку.

Як не банально це звучить, але науковці висловили свої сподівання стосовно того, щоб наукова еліта, лави якої поповнять у недалекому майбутньому випускники МАН, працювала на славу й добробут саме нашої країни. Тому необхідно, щоб влада приділяла більше уваги таким дітям, не шкодувала фінансових ресурсів на їх розвиток і підтримку. Тож підсумовуючи це, справді хочеться вірити, що ця молодь, яку ми виховуємо, не забажає покинути простори рідної неньки-України і займе власну вагому нішу в українському суспільстві та науці.

Важливим і необхідним аспектом школи були тренінгові заняття із психології. Співробітники кафедри психології ЛНУ імені Івана Франка допомагали школярам адаптуватись до нових умов та людей, намагалися забезпечити комфортне психоемоційне середовище для успішного навчання і відпочинку дітей.

Та не лише однією наукою жили ці дні юні таланти. Організатори школи подбали і про не менш важливу й цікаву складову літньої школи – її дозвільну частину.

Чудова можливість продемонструвати свої таланти та здібності випала МАНівцям одного гарного літнього вечора.

Розважальна програма «Україна має талант» і літературно-музичний вечір відкрили здібності та нахили всіх без винятку учасників, навіть тих, хто до цього часу не знав про їх наявність у себе. Хтось демонстрував співи і танці, гру на гітарі, декламував вірші, навіть власні, а хтось складав дзеркальний кубик Рубика із зав’язаними очима, ходив на руках ногами догори, малював дотепні шаржі та карикатури, показував смішні сценки, розповідав гуморески – всього і не перелічити. Вечори вийшли гарними та дотепними і ще більше згуртували юнь між собою. Це все ще раз доводить правильність відомого вислову, що талановита людина талановита в усьому.

Не зраджуючи традиціям табору, школярі кожного ранку вирушали на зарядку та вранішню лінійку, співали гімн школи «Планета МАН», який надихав їх на подолання творчих вершин. Завершувався день у школі вечірньою лінійкою, де підводили підсумки, ділилися набутим і побаченим.

Напрочуд різноплановою і різнохарактерною, цікавою та інформативною, емоційно забарвленою і вражаючою була екскурсійна програма школи робототехніки. Незабутньою була поїздка до Львова на смачну й солодку екскурсію до всім відомої та знаної з дитинства шоколадної фабрики «Світоч», яка славиться ще й тим, що має автоматизовану систему виробництва продукції. Допитливому юнацтву працівники фабрики із задоволенням показали декілька ділянок з виготовлення фірмових солодощів і пригостили МАНівців ласощами, які щойно зійшли з конвеєра. Як завжди, цікаві учні засипали працівників запитаннями щодо процесу виробництва: як це відбувається, яким чином працює, як називається та чи інша деталь чи конструкція і т. д. Одним словом – майбутні конструктори-робототехніки. Відвідини підприємства і смакування солодощами викликали справжній ажіотаж серед школярів.

За два дні до цього, на велике православне свято Івана Купала, яке дуже шанується по всій Україні, учасники школи відвідали стародавнє місто Жовква. Чим привабливе воно як екскурсійний маршрут? Та тим, що місто має статус Державного історико-архітектурного заповідника — у ньому 55 пам’яток світового, національного та регіонального значення, а з 1998 року Жовква є претендентом на внесення до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Неймовірний подив екскурсантів викликало те, наскільки місцеве населення дотримується народних та християнських традицій. Усіх приємно здивували мешканці міста, які цього святкового і важливого для них дня сім’ями відвідували церкви та храми. Вбрані в найкращий одяг, з дітьми вони йшли до храмів на службу помолитися і посвятити головний атрибут свята – віночок, сплетений зі свіжих квітів та трави. І відчувалося, що ця атмосфера наповнена добром, теплом, миром, любов’ю до Бога, до ближнього – якоюсь святістю було наповнене усе повітря. Це наштовхувало на думку про міцну повноцінну сім’ю, про згуртованість людей і про те, що церква і віра в Бога є невід’ємною частиною їх життя та світосприйняття.

Наступний екскурсійний маршрут пролягав до селища Крехів, теж багатого на свої храми та церкви і привабливого для туристів. Відвідавши службу в храмі, МАНівці подалися до святого джерела в лісі, скуштувавши з нього води. Найбільше захоплення в них викликали печери в скелях на горі. Зі слів екскурсовода, саме в них свого часу жили та молилися монахи.

Особливе місце в душі кожного учасника школи беззаперечно зайняла екскурсія вечірнім Львовом. Унікальну можливість з висоти пташиного польоту оглянути панораму старовинного міста з міської ратуші отримали МАНівці теплого липневого вечора. З ратуші, що заввишки 65 м, відкривалися неймовірні краєвиди та велич цього славетного і красивого міста.

Після такої естетичної насолоди на учасників чекала копальня кави. Серед місцевих жителів ходить легенда про те, що саме тут народилася знаменита львівська кава. Ця копальня водночас є і кав’ярнею, і музеєм, і магазином. Тут можна придбати різні вироби з кави, сувеніри і випити горнятко цього ароматного напою.

Можливість поласувати шоколадними виробами різної форми і смаку та купити сувенірну продукцію в подарунок рідним дістали юні науковці в одному з улюблених місць не тільки мешканців міста, а й туристів з усього світу – майстерні шоколаду. Неймовірного смаку розтоплений гарячий шоколад з різноманітними наповнювачами, шоколад з молоком і розмаїття іншої смакоти дуже потішило школярів і надовго лишило в їх пам’яті солодку згадку про перебування в цьому незвичному місці.

Завершенням екскурсійного маршруту стала театралізована вистава «Містичний Львів» за участі місцевих акторів. Театральні дійства, сповнені відчуття таємничого та незвіданого, розгорталися на вулицях старовинного міста. Здавалося, МАНівці не пропускали жодного слова ведучої та акторів. Завдяки акторській грі молоді таланти дізналися про захопливі історії та легенди міста і стали свідками цікавого історичного дійства, що перенесло їх в атмосферу давнини. Виставу проводили в колоритних костюмах історичних постатей, які жили колись у Львові: міський голова-бургомістр, кат, суддя, міський писар…

Волинянин Юрій ЛИТВИН, який має романтичну душу і пише глибокі, змістовні вірші, зазначив, що для нього особисто важливим виявилася робота в команді: «Своїм головним набуттям у школі вважаю неоціненний досвід роботи в команді. Тут у мене з’явилася можливість спілкуватися з викладачами престижних вишів та колегами-однодумцями, з якими у мене багато спільного. Ми ділилися один з одним власними ідеями, думками стосовно того, яким у підсумку бачимо свій проект. Кожна команда мала свого програміста і конструктора. Програмісту важливо було зрозуміти задумку конструктора, тобто якою він бачить механічну модель. Відповідно до цього програміст пише програму, яка має безпомилково функціонувати.

Кожне конструкторське бюро (їх було два) включало в себе чотири команди, які мали сконструювати, відповідно, чотирьох роботів, що являли собою різні частини майбутнього конвеєра. За злагоджену роботу всього конструкторського механізму відповідав головний програміст та конструктор цього бюро. Тому, власне, я і веду до того, наскільки важливим у такі моменти є вміння знайти спільну мову, зрозуміти напарника, відстояти власну думку і почути свого колегу. Також чудовою мотивацією слугував дух змагання з колегами іншого конструкторського бюро».

Логічним завершенням школи стала презентація та захист проекту з робототехніки. Попередньо за декілька днів учасники отримали завдання створити модель конвеєра для сортування деталей, визначення їх позиції та подальшого транспортування. Такий собі логічний і послідовний процес, якому передувало визначення загальної концепції: якою має бути механічна конструкція та програма, написання комп’ютерної програми і, власне, конструювання самої моделі, що слугуватиме прототипом шоколадної фабрики. Ідея створення саме такого проекту народилася після відвідування шоколадного підприємства «Світоч». Висновок журі був таким: при створенні проекту були невеликі огріхи, але загалом із завданням команди непогано впоралися, зважаючи на те, що деякі учасники не мали досвіду конструювання таких складних механізмів.

Традиційним у літніх профільних школах є вручення свідоцтв про закінчення навчання. Отож з радістю і задоволенням, заслухавши гімн України, підлітки отримали з рук директора Львівської обласної Малої академії наук учнівської молоді Іванни БОРОДЧУК офіційне підтвердження того, що їх зусилля не були марними, що час літньої школи не пройшов даремно.

Приємною несподіванкою для найактивніших і яскравих учасників наукового табору стало отримання подарунків – флеш-накопичувачів, навушників та книг. Урочиста частина свята закінчилася теплими обіймами і давно обіцяною дискотекою.